- застільний
- —————————————————————————————засті́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
застільний — а, е. 1) Який міститься, розташований позаду стола. 2) Який відбувається за столом під час їди. || у знач. ім. засті/льна, ної, ж. Пісня під час урочистого обіду, вечері тощо … Український тлумачний словник
застібальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
приневільний — а, е, заст. Підневільний, рабський … Український тлумачний словник
двопільний — а, е, заст. Прикм. до двопілля … Український тлумачний словник
тубільний — а, е. 1) Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2) заст. Місцевий,… … Український тлумачний словник
фамільний — а, е. 1) заст. Прикм. до фамілія 2); родовий. || Належний фамілії (у 2 знач.). 2) діал. Прикм. до фамілія 3). || Належний фамілії (у 3 знач.); родинний … Український тлумачний словник
застольний — а, е. Те саме, що застільний … Український тлумачний словник
самостійний — заст. самоста/йний, а, е. 1) Який не перебуває під чиєюсь владою; не підпорядкований, не підлеглий кому , чому небудь (про держави, політичні організації тощо). || Вільний, незалежний. || Здатний діяти сам, без сторонньої допомоги або… … Український тлумачний словник
натуральний — а, е. 1) заст. Природознавчий. 2) Природного походження; прот. штучний. 3) Який існує в дійсності; справжній. •• Натура/льне число/ мат. всяке ціле додатне число, тобто будь яке число натурального ряду. Натура/льний ряд мат. у первісному… … Український тлумачний словник